Комментарий к ст. 140, 142 Конституции Украины

Коментар статті 140 Конституції: 

У частині 1 даної статті міститься загальне поняття місцевого самоврядування в Україні, яке має будуватися на основі визнаного і гарантованого державою права територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах, передбачених Конституцією і законами України.

Таким чином, первинним суб'єктом місцевого самоврядування Конституція проголошує не адміністративно-територіальну одиницю, а територіальну громаду як певну самоорганізацію громадян, об'єднаних за територіальною ознакою з метою задоволення в межах закону своїх колективних потреб і запитів та захисту своїх законних прав і інтересів.

Іншими словами, в Конституції йдеться про підвищення ролі різноманітних форм безпосередньої участі територіальних громад - жителів сіл, селищ міст в управлінні місцевими справами.


Коментар статті 142 Конституції: 

Відповідно до ч. 1 даної статті матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування в Україні становить, з одного боку, рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, які є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а з другого боку, об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, дана норма, на відміну від попереднього законодавства, що діяло до прийняття нової Конституції, первинними суб'єктами комунальної власності визнає не адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних і сільських рад, а відповідні територіальні громади: населення сіл, селищ, міст, районів у містах. Цим самим Конституція послідовно проводить думку, що комунальна власність є різновидом публічної власності, яка не належить державі.