суббота, 9 февраля 2019 г.

Иск Юргановой к территориальной громаде Белогоровки

Если мы вам ничего не рассказываем, это не означает, что ничего не происходит :).

По поводу третьего искового заявления так называемой головы так называемой рады к нам (первое было в сентябре 2017, второе - март 2018, третье - октябрь 2018). Заявления по сути одинаковые, с одними и теми же требованиями по одним и тем самым основаниям.

Смотрите скан второго (быстрее нашла это :)
Мы написали отзыв:

Попаснянський районний суд Луганської області
93301, м.Попасна, вул.Суворова, 6


Позивач: Білогорівська селищна рада
Попаснянського району Луганської області,
93310, смт.Білогорівка, Луганська обл.,
вул.Центральна, 1
Код ЄДРПОУ 04337096
тел. (06474) 3-99-66
Е-пошта: bel.sovet@ukr.net


Відповідачі: Парамонова Наталія Павлівна,
Писана Віра Іванівна,
Тепляков Анатолій Володимирович,



Справа № 423/1234/18
Суддя Архипенко А.В.


ВІДЗИВ
на позовну заяву
(в порядку статті 178  ЦПК України)


В провадженні Попаснянського районного суду Луганської області перебуває
справа № 423/1234/18 за третім за рахунком позовом з одних і тих самих підстав
з одними і тими самими вимогами Білогорівської селищної ради Попаснянського району
Луганської області (надалі по тексту - позивач) до Парамонової Н.П., Писаної В.І.,
Теплякова А.В. (надалі по тексту - відповідачі) про визнання
1. протиправними дій, які вчиняються нами (відповідачами) від імені Білогорівської
територіальної громади Попаснянського району Луганської області,
її органів місцевого самоврядування та з використанням її найменування, символіки,
печаток і документів з зображенням Державного Герба України
2. нечинними усіх документів, виданих нами (відповідачами) .


У жовтні 2018р. нами (відповідачами) було отримано від суду позовну заяву з
додатками та повісткою про виклик до суду в якості відповідачів на 29.01.2019р.
Ухвала чи постанова Попаснянського райсуду  з приводу третього позову Білогорівської
селищної ради нам не надходила.
Ми (відповідачі), з’явившись до суду 29.01.2019р., після початку судового засідання дізналися,
що відбувається підготовче засідання, а не розгляд справи по суті.
Під час підготовчого засідання суддя Архипенко А.В. поставила питання про наявність
у нас (відповідачів) відзиву на вищезазначений позов. Ми (відповідачі) висловили
прохання надати нам час для складання відзиву. Суд прохання задовільнив, оголосивши
перерву у підготовчому засіданні до 03.04.2019р.


З приводу відзиву на позовну заяву слід зазначити наступне.
Так, зі змісту позовної заяви можливо побачити, що позивач викладає певні обставини, пов’язані
з нібито протиправними нашими діями, які нібито полягають у тому, що ми (відповідачі)
незаконно використовуємо печатки і документи з зображенням Державного Герба України,
вчиняємо дії від імені Білогорівської територіальної громади, її органів місцевого
самоврядування та з використанням їх найменування.
Як на підтвердження вчинення нами, на думку позивача, “незаконних дій”, позивач до
позову додає так звані “докази” у вигляді документів:
  1. Копія рішення №1 від 07.04.2017р.на 2-х арк.
  2. Копія повідомлення від 07.04.2017р.№07042017/4 на 2-х арк.
  3. Копія Договору територіальної громади с.Білогорівка на 6 арк.
  4. Витяг з сайту ЦВК  щодо обраного Білогорівського селищного голови
  5. Витяг з сайту ЦВК щодо обраних депутатів Білогорівської селищної ради
  6. Копія листа від 22.06.2017р. №22062017/1
  7. Копія звернення  від 27.06.2017р. №27062017/3
  8. Копія інформаційного запиту від 28.06.2017р. №28062017 на 2-х арк.
  9. Копія доручення від 29.06.2017р. №29062017
  10. Копія інформаційного запиту від 30.06.2017р. №30062017
  11. Копія інформаційного запиту від 03.07.2017р. №03072017
  12. Копія доручення від 10.07.2017р. №10072017
  13. Копія інформаційного запиту від 10.07.2017р. №10072017/1
  14. Копія інформаційного запиту від 10.07.2017р. №10072017/2
  15. Копія інформаційного запиту від 10.07.2017р. №10072017/3
  16. Копія звернення  від 25.07.2017р. №25072017
  17. Копія звернення  від 25.07.2017р. №25072017/1
  18. Копія листа Держекоінспекції від 10.08.2017 №468/01-03-15
  19. Копія листа облдержадміністрації від 19.08.2017 №4/27-4572
  20. Копія про створення ініціативної групи з оформлення тергромади як власника
  21. Копія газети “Попаснянский вестник” (3) на 2-х арк.
  22. Копія газети “Попаснянский вестник” (2) на 2-х арк.
  23. Копія звернення від 18.02.18р. №18022018


Відповідно до ЗУ Про місцеве самоврядування Стаття 18-1. Відносини органів місцевого
самоврядування із судами загальної юрисдикції
Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної
юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень
і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
У позовній заяві відсутній перелік повноважень, які позивач не може реалізувати, та перелік
функцій, які позивач не може виконати через нашу діяльність та видані нами документи.
Відповідно до ЗУ Про місцеве самоврядування Стаття 42. Повноваження сільського, селищного,
міського голови 4. Сільський, селищний, міський голова: 15) звертається до суду щодо визнання
незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади,
підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади,
а також повноваження ради та її органів.
У позовній заяві відсутній перелік прав та інтересів територіальної громади, а також перелік
повноважень ради та її органів, які обмежуються нашими діями чи виданими нами документами.
Відповідно до ЦПК Стаття 56. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано
право звертатися до суду в інтересах інших осіб
1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та
інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду
документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в
інтересах інших осіб.
Відповідно до ЦПК Стаття 119. Форма і зміст позовної заяви
7. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи,
в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У заяві позивача відсутні докази, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для
звернення до суду голови позивача в інтересах позивача.
У зв’язку з тим, що у регламенті Білогорівської селищної ради в главі VII “Секретар ради”
відсутня інформація стосовно права секретаря представляти інтереси Білогорівської селищної
ради в судах,  вважаємо його участь в даному судовому процесі незаконною.
Відповідно до чинного законодавства територіальна громада є первинним суб’єктом місцевого
самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень. Представницьким органом
відповідної територіальної громади є рада, яка діє від імені останньої та в її інтересах.
Головною посадовою особою територіальної громади є  голова (тобто керівник органу
місцевого самоврядування).
Згідно з вищезазначеним, представником територіальної громади/органу місцевого самоврядування
в судовому процесі має бути голова,  адже ситуація з представництвом такого органу іншою
особою призводить до конструкції «представник представника територіальної громади». Крім
того, саме селищним головою подано позов.
Позивач натякає на те, що ми не є територіальною громадою. Проте, відповідно до ст.1
ЗУ Про місцеве самоврядування, територіальна громада - це  “жителі, об’єднані
постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-
територіальними одиницями”. В офіційному тлумаченні частини першої статті 140
Конституції України Конституційний Суд України в рішенні від 18 червня 2002р.
встановив розуміти так, що ці положення Конституції дають визначення територіальної
громади як жителів села, селища, міста чи  добровольного об’єднання жителів кількох сіл
у сільську громаду, а місцевого самоврядування як права територіальної громади
самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів
України.
Зважаючи на те, що ми є зареєстровані та постійно проживаємо на даній території,
відповідно до ст.1 ЗУ Про місцеве самоврядування, ми і є територіальною громадою.
Рішення суду з приводу того, що ми не є територіальною громадою с.Білогорівка,
відсутнє.
У Конституції України та законах України відсутній вичерпний перелік формувань
чи форм представництва інтересів територіальної громади (ст.15 Конституції України:
суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах економічної, ідеологічної та політичної
багатоманітності, ст.69 Конституції України: Народне волевиявлення здійснюється
через… та інші форми безпосередньої демократії).
Як єдине джерело влади, народ має право на будь-яку форму волевиявлення, крім тієї,
яка прямо заборонена Конституцію і законами. Таким чином, крім форм безпосередньої
демократії, які прямо передбачені законом. дозволеними та допустимими є й інші не
заборонені форми безпосередньої демократії. Результати народного волевиявлення у
визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є
обов’язковими.
Територіальна громада с.Білогорівка легалізувалась шляхом повідомлення державних
органів, що є законним (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008р.,
справа “Корецький та інші проти України”, п.35). Державні органи наші повідомлення
не оскаржували. Маємо відповідь Попаснянського ВП від 19.06.2017р. №16278/111/56-
2017 за підписом начальника полковника поліції Золотарьова В.Ф. про відсутність в
наших діях фактів порушення кримінального чи адміністративного законодавства.
Ми (відповідачі), жителі с.Білогорівка, уклали Договір про дотримання норм Конституції
України, норм міжнародного права та внутрішнього законодавства України.
Правовідносини регулюються ст. ст.13 п.1, 14 п.1 ЦКУ. Ми (відповідачі) нічого не
проголошуємо від імені усіх жителів с.Білогорівка. Основою є договірна самоорганізація.
До нас на підставі договору може приєднатись будь-який мешканець нашого селища.
Так як форми демократії можуть бути різноманітні, то і назви представника (посадової,
службової особи) можуть бути різні. Згідно ст.173 ЦК України Представники…
територіальних громад 1. У випадках і в порядку, встановлених законом,...від імені …
територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні...особи...
У Конституції та законах України відсутня заборона мати такого представника (посадову.
службову особу), як Уповноважений територіальної громади.
Відповідно до ст.2 ЗУ Про місцеве самоврядування Місцеве самоврядування в Україні -
це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів
села, сіл, селищ, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб
місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції
та законів України.
Система місцевого самоврядування визначена в статті 5 ЗУ Про місцеве самоврядування.
Вона включає територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського,
селищного. міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту.
Територіальні  громади визнаються первинними суб’єктами місцевого самоврядування,
основними носіями їх функцій та повноважень.
Серед основних конституційних прав громадян України є право здійснювати народне
волевиявлення через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії
(ст.69), до яких відноситься місцеве самоврядування та діяльність територіальних громад,
проведення загальних зборів громадян за місцем їх проживання, місцеві ініціативи,
громадські слухання тощо. Конституцією  та законами України встановлюється, що
територіальні громади в межах своїх повноважень діють самостійно, незалежно від
державних, громадських та інших органів та посадових осіб, діють з ними на підставі
взаємних договорів та рішень.
Конституцією України передбачено, що місцеве самоврядування в Україні визнається і
гарантується (ст.7), а статус місцевого самоврядування як права територіальної громади
самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів
України визначено в окремому одинадцятому розділі Конституції України (ст.140 - 146).
ст.145 Конституції України встановлено, що права місцевого самоврядування захищаються
у судовому порядку.
Права людини, громадянина та інших категорій жителів, які законно проживають на
території відповідної територіальної громади, закріплені в Конституції України (розділ
другий), у визнаних Україною Загальній декларації прав людини та інших міжнародних
актах і гарантуються та охороняються державою, усіма органами законодавчої, судової
та виконавчої влади, в тому числі і Президентом України, Уповноваженим Верховної
Ради України з прав людини, органами прокуратури та спеціально уповноваженими на
те правоохоронними органами. Крім того, Конституцією України (ст.55) передбачено,
що кожен має право будь-яким, незабороненим законом засобом захищати свої права і
свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до Конституції та інших актів законодавства України територіальні
громади мають права в тому числі діяти в цивільних відносинах, створювати юридичні
особи як публічного, так і приватного права.
Але позивач у своїй позовній заяві всупереч вищезазначеним законодавчим положенням
зазначає, що право на місцеве самоврядування належить виключно селищній раді.
Відповідно до ст.3 ЗУ Про місцеве самоврядування громадяни України реалізують своє
право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних
громад.
Окремо слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ Про місцеве самоврядування
забороняється обмежувати права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні.
Але позивач, всупереч вимогам ч.2 ст.3 ЗУ Про місцеве самоврядування, шляхом подання
третьої позовної заяви до Попаснянського райсуду з тих же підстав та з тими ж вимогами
намагається обмежити наше право на місцеве самоврядування. За перешкоджання діяльності
територіальних громад та інших суб’єктів місцевого самоврядування з боку державних
органів, їх посадових осіб та інших державних службовців, на яких розповсюджується дія
Закону України Про державну службу, а також інших юридичних та фізичних осіб в
законодавстві України встановлена кримінальна, адміністративна, матеріальна та інші види
юридичної відповідальності. Це, зокрема, стаття 340 Кримінального кодексу України про
незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій,
статті 364 та 365 КК України про зловживання владою або службовим становищем, про
перевищення влади або службових повноважень та ряд інших.
Відповідно до ст. 20 Конституції України опис державних символів України  та порядок
їх використання встановлюється законом.
Закиди позивача стосовно незаконного використання Державного Герба України вважаємо
необгрунтованими в зв’язку з відсутністю Закона про використання державних символів та у
зв’язку з відсутністю відповідальності за  порушення відсутнього закону.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що ми використовуємо найменування, символіку
і печатку Білогорівської селищної ради. Стосовно цієї частини позову слід зазначити, що
це проблема позивача, який не може відрізнити поняття “селищна рада” і “територіальна
громада”. Бо на бланках і печатках, які ми використовуємо, чітко зазначено, що це
бланки та печатки саме територіальної громади, а не бланки та печатки позивача, тобто
ми не використовуємо бланки та печатки Білогорівської селищної ради.
Позивач вказує на те, що ми у спосіб, який суперечить законодавству України, присвоїли
собі повноваження діяти від імені та в інтересах територіальної громади с.Білогорівка,
назву “уповноважених у справах територіальної громади с.Білогорівка”. При цьому в
позові відсутні посилання на відповідні статті того чи іншого Закону України, які ми, на
думку позивача, порушили.
Стосовно участі у справі представника Луганської облдержадміністрації заступника
начальника з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної
адміністрації Петрищева Анатолія Анатолійовича (чи будь-якої іншої посадової особи
Луганської обласної державної адміністрації) на підставі довіреності від позивача
представляти інтереси позивача зазначаємо наступне. Відповідно до ЗУ Про місцеве
самоврядування Стаття 71. Гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових
осіб 1. Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування
самостійно реалізують надані їм повноваження.
Відповідно до ЗУ Про місцеві державні адміністрації Ст. 35. Відносини місцевих
державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування територіальних громад
і їх посадовими особами Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у
здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.
Відповідно до ЦПК Стаття 53. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо
предмета спору 3. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі
або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на
права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у
справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
4. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні
позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити
до участі у справі.
У заяві позивача відсутні підстави для залучення Луганської обласної державної
адміністрації до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору. 29.01.2019р. в судовому засіданні представник третьої особи не надав жодних
доказів наявності підстав для свого залучення. Рішення суду ніяк не може вплинути на
права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі.
У зв’язку з відсутністю ухвали суду про залучення облдержадміністрації в якості третьої
особи вважаємо участь представника облдержадміністрації як третьої особи незаконним.
Долучення до розгляду позову Білогорівської селищної ради третьої особи в якості
облдержадміністрації ми розцінюємо як спробу здійснити тиск на суд.
По суті, всі  три заяви, які були адресовані позивачем, виражають незгоду з існуючими
законодавчими нормами щодо прав територіальної громади - жителів с.Білогорівка - на
місцеве самоврядування, незгоду з тими положеннями Конституції України (ст.5), які прямо
вказують на те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ
здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого
самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить
виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими
особами.
На підставі ст.109 ККУ Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення
конституційного ладу або на захоплення державної влади, ст. 353 ККУ Самовільне
присвоєння владних повноважень або звання службової особи на осіб, які входять до
складу Білогорівської селищної ради, направлено відповідні заяви до прокуратури.
Відповідно до ЗУ Про місцеве самоврядування Стаття 21. Обмеження прав територіальних
громад на місцеве самоврядування. Обмеження прав територiальних громад на мiсцеве
самоврядування згiдно з Конституцiєю та законами України може бути застосоване лише в
умовах воєнного чи надзвичайного стану. Адміністративний позов до Білогорівської
селищної ради з приводу порушення прав жителів с.Білогорівка на місцеве самоврядування
з вимогою зобов’язати позивача діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,
що передбачені Конституцією та законами України, знаходиться у Луганському окружному
адміністративному суді. Відкрито провадження.
Обмежуючи наші права як жителів с.Білогорівка на місцеве самоврядування, Білогорівська
селищна рада мала на меті приховування розкрадання бюджетних коштів, які є власністю
всієї територіальної громади. З приводу  привласнення, розтрати майна або заволодіння ним
шляхом зловживання службовим становищем, вчинених в особливо великих розмірах
організованою групою (позивачем) за ст.191 ч.5 направлено заяву до прокуратури.
Відповідно до ЗУ Про місцеве самоврядування Стаття 10. Ради - представницькі органи
місцевого самоврядування
1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють
відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і
повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими
законами.
Стаття 74. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою
діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Стаття 75. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед
територіальними громадами
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і
відповідальними перед територіальними громадами.
Відповідно до ЗУ Про службу в органах місцевого самоврядування Стаття 1. Служба в
органах місцевого самоврядування
Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі
діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування,
що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве
самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Стаття 4. Основні принципи служби в органах місцевого самоврядування
Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах:
служіння територіальній громаді;
верховенства права, демократизму і законності;
пріоритету прав та свобод людини і громадянина;
дотримання прав місцевого самоврядування;
захисту інтересів відповідної територіальної громади;
Стаття 11. Присяга посадових осіб місцевого самоврядування
"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити
громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів
України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси
громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки".
Тобто, Білогорівська селищна рада зобов’язана діяти виключно в інтересах територіальної
громади, а головна посадова особа склала присягу вірно служити громаді, що виключає з
точки зору закону і здорового глузду можливість подання радою та особою позову проти
територіальної громади.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 5, 10, 44, 191 ЦПК України, просимо суд
відмовити у задоволенні позовних вимог Білогорівської селищної ради в повному обсязі.

Додатки:
Рішення Європейського суду від 03 квітня 2008р. Справа “Корецький та інші проти України”.

Висновок Незалежного правового наукового центру Української наукової асоціації
про правові основи конституційно-правового та міжнародного статусу і діяльності
територіальних громад як первинних суб’єктів місцевого самоврядування від 06 квітня 2015р.

Відповідь на запит Попаснянського ВП від 19.06.2017р. №16278/111/56-2017

Отзыв вручен был 8 февраля 2019. Ждем возражений.



Комментариев нет:

Отправить комментарий