АКТУАЛЬНІСТЬ ПИТАНЬ РОЗВИТКУ
ПАРТИСИПАТИВНОЇ ДЕМОКРАТІЇ (ДЕМОКРАТІЇ
УЧАСТІ) НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ
(полностью статью можно прочитать здесь)
За європейськими стандартами ми мусили б мати:
• відкриті для усіх бажаючих сесії ради;
• відкриті для усіх громадян засідання постійних комісій;
• відкриті для усіх громадян засідання виконкому;
• відкриті засідання тендерних комісій тощо.
Одночасно вони мають бути не просто відкриті – громадян треба заздалегідь попереджати про час, місце та питання, які будуть обговорюватись. Звичайно, можуть бути питання, пов’язані з особистими або корпоративними таємницями, такі питання обговорюються на закритих засіданнях, але їх перелік є чітко визначений, і громадян також треба попереджати, що засідання відбудеться, але в закритому режимі.
Міські ради через свій мізерний у порівнянні з приватними компаніями рівень оплати службовців мають обмежені можливості найняти висококваліфікованих спеціалістів.
Пенсіонери, які мають неоціненний виробничий та життєвий досвід, практичні фахівці, що працюють у приватній компанії, викладачі місцевого ВНЗу, ці та багато інших кваліфікованих фахівців радо віддадуть своїй громаді свої знання, тим більше, що це не вимагатиме від них занадто багато часу. Одночасно саме залучення до прийняття рішення великої кількості людей, які не є депутатами або службовцями (посадовими особами органів місцевого самоврядування), також має свої позитивні сторони з метою ідентифікації оптимального варіанту вирішення проблеми розвитку громади.
«У нас немає громади, у нас є тільки населення», – таку думку часто доводиться чути від місцевих керівників. Одночасно значна частина громадян, подекуди переважна більшість, впевнені в тому, що місцева влада приймає рішення керуючись командами «згори», власними міркуваннями, вигодами впливових людей в місті, але ні в якому разі не міркуваннями добро- буту громади. Залучення громадян допомагає зруйнувати (можливу) «стіну» між владою та громадою.
Одна річ, коли громадяни прочитають про чергове, часом досить неприємне рішення ради в газеті. Зовсім інше, коли ще задовго до самого рішення в громаді буде створено комітет для розв’язання якоїсь проблеми, при чому до роботи в цьому комітеті будуть запрошені всі бажаючі, і комітет, розглянувши всі можливі варіанти рішення, рекомендував раді зупинитись саме на тому, яке й було прийняте.
Про людину судять не по словах, а по конкретним справам, навіть по наслідкам цих справ. І тут ніхто не може уникнути помилок в своїй діяльності. Вирішальним є кількість помилок. При закритій діяльності можливе пояснення навіть абсолютно непродуманих вчинків: «Тільки я маю повну картину і повну інформацію, тому те, що здається вам невірним, насправді має пояснення вищого порядку». Така заява неможлива, коли громада достатньо ознайомлена з передісторією і метою певного рішення. Слово «компрометація» за основним значенням означає виставлення самого себе, власними діями у непривабливому світлі. Певною протиотрутою проти цієї загрози є більш широке залучення громадян, не тільки інформування, але й запрошення до пошуку правильного рішення.
Спілкування з громадою віднімає багато часу і сил як чиновників, так і політиків. Як правило, у посадових інструкціях посадовців демократичних країн спілкування з громадянами є обов’язковим елементом, а у деяких категорій посадовців таке спілкування взагалі займає більшу частину робочого часу, причому в години, які є зручними для громадян, а не для чиновників – вечорами після роботи, по вихідних тощо.
Загальні збори громадян є найбільш давньою формою демократії. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», загальні збори – це зібрання усіх чи частини мешканців села (сіл), селища, міста для розв’язання питань місцевого значення.
Основною перевагою зборів як інституту безпосередньої демократії і як форми місцевого самоврядування є органічне поєднання в них колективної соціальної дії: обговорення тієї чи іншої проблеми, відображення колективної думки, прийняття колективного рішення за участі членів територіальної громади. В рамках зборів кожний його учасник тим чи іншим шляхом висловлює свою думку, виявляє інтерес до певної події, що шляхом зіставлення з думками та інтересами інших учасників може набувати спільного значення.
Вперше Європейський тиждень місцевої демократії в Україні було проведено 15-22 жовтня 2007 р. У більшості регіонів було успішно впроваджено ряд заходів, які сприяли залученню громадян, молоді до справ місцевого самоврядування та кращому усвідомленню ними європейського вектора розвитку нашої держави.
У тому ж році події, пов’язані з ЄТМД, відбулися в усіх регіонах України; було проведено близько 60 000 заходів, у яких взяли участь понад 2 млн. громадян, у таких формах:
• дні відкритих дверей у міських, районних, селищних та сільських радах;
• відкриті сесії та виїзні засідання міських, районних, селищних та сільських рад;
• тематичні інформаційні кампанії у місцевих ЗМІ;
• екскурсії для громадян до бюджетних установ;
• зустрічі представників місцевої влади з громадськістю;
• громадські слухання, збори, засідання громадських рад з питань місцевого значення із залученням керівників органів місцевого самоврядування;
• опитування з питань місцевої політики щодо задоволеності громади діяльністю місцевої влади;
• єдині інформаційні дні на підприємствах, в установах міст і районів;
• лекції з питань місцевої демократії з подальшим обговоренням;
• форуми громадських об’єднань, зустрічі та дискусії між представниками місцевої влади та громадських організацій;
• організація молодіжної ради/парламенту для обговорення питань, що стосуються молоді;
• візити представників місцевої влади до шкіл і вищих навчальних закладів;
• засідання за круглим столом, кураторські години, диспути, конференції, бесіди, вікторини, навчальні ігри, семінари-практикуми та тематичні вечори на теми щодо місцевої демократії, самоврядування та європейського вектора розвитку України, що проходили у навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації;
• відкриті уроки у школах, присвячені питанням місцевої демократії та місцевого самоврядування;
• інформаційні стенди, літературні та фотовиставки у бібліотеках;
• випуски тематичних стінгазет.
Найбільш активно в Європейському тижні місцевої демократії взяли участь Донецька, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська, Черкаська та Чернігівська області,
Основними принципами Європейської стратегії є:
1. Чесне проведення виборів, представництво та участь, щоб забезпечити реальні можливості для всіх громадян мати свій голос у вирішенні місцевих справ.
2. Чутливість, щоб забезпечити чутливе реагування з боку місцевої влади на законні очікування та потреби громадян.
3. Ефективність і результативність, щоб забезпечити досягнення цілей і водночас найбільш раціональне використання ресурсів.
4. Відкритість та прозорість, щоб забезпечити публічний доступ до інформації та полегшити розуміння щодо ведення суспільних справ.
5. Верховенство права, щоб забезпечити справедливість та політичну нейтральність місцевої влади у своїй діяльності.
6. Етична поведінка, щоб забезпечити перевагу суспільних інтересів над приватними.
7. Компетенції та спроможність, щоб забезпечити здатність представників та посадових осіб місцевої влади виконувати свої обов’язки.
8. Інновації та відкритість до змін, щоб забезпечити здобуття користі від нових рішень та кращих практик.
9. Сталий розвиток та орієнтація на довгострокові результати, щоб враховувати інтереси майбутніх поколінь у збереженні національної (місцевої) спадщини.
10. Надійний фінансовий менеджмент, щоб забезпечити ощадливе та продуктивне використання публічних фінансів та інших матеріальних коштів.
11. Права людини, культурне розмаїття та соціальне згуртування, щоб забезпечити захищеність і повагу до всіх громадян, коли права жодної людини не порушуються.
12. Підзвітність, щоб забезпечити відповідальність посадових осіб місцевої влади за свої дії
(полностью статью можно прочитать здесь)
За європейськими стандартами ми мусили б мати:
• відкриті для усіх бажаючих сесії ради;
• відкриті для усіх громадян засідання постійних комісій;
• відкриті для усіх громадян засідання виконкому;
• відкриті засідання тендерних комісій тощо.
Одночасно вони мають бути не просто відкриті – громадян треба заздалегідь попереджати про час, місце та питання, які будуть обговорюватись. Звичайно, можуть бути питання, пов’язані з особистими або корпоративними таємницями, такі питання обговорюються на закритих засіданнях, але їх перелік є чітко визначений, і громадян також треба попереджати, що засідання відбудеться, але в закритому режимі.
Міські ради через свій мізерний у порівнянні з приватними компаніями рівень оплати службовців мають обмежені можливості найняти висококваліфікованих спеціалістів.
Пенсіонери, які мають неоціненний виробничий та життєвий досвід, практичні фахівці, що працюють у приватній компанії, викладачі місцевого ВНЗу, ці та багато інших кваліфікованих фахівців радо віддадуть своїй громаді свої знання, тим більше, що це не вимагатиме від них занадто багато часу. Одночасно саме залучення до прийняття рішення великої кількості людей, які не є депутатами або службовцями (посадовими особами органів місцевого самоврядування), також має свої позитивні сторони з метою ідентифікації оптимального варіанту вирішення проблеми розвитку громади.
«У нас немає громади, у нас є тільки населення», – таку думку часто доводиться чути від місцевих керівників. Одночасно значна частина громадян, подекуди переважна більшість, впевнені в тому, що місцева влада приймає рішення керуючись командами «згори», власними міркуваннями, вигодами впливових людей в місті, але ні в якому разі не міркуваннями добро- буту громади. Залучення громадян допомагає зруйнувати (можливу) «стіну» між владою та громадою.
Одна річ, коли громадяни прочитають про чергове, часом досить неприємне рішення ради в газеті. Зовсім інше, коли ще задовго до самого рішення в громаді буде створено комітет для розв’язання якоїсь проблеми, при чому до роботи в цьому комітеті будуть запрошені всі бажаючі, і комітет, розглянувши всі можливі варіанти рішення, рекомендував раді зупинитись саме на тому, яке й було прийняте.
Про людину судять не по словах, а по конкретним справам, навіть по наслідкам цих справ. І тут ніхто не може уникнути помилок в своїй діяльності. Вирішальним є кількість помилок. При закритій діяльності можливе пояснення навіть абсолютно непродуманих вчинків: «Тільки я маю повну картину і повну інформацію, тому те, що здається вам невірним, насправді має пояснення вищого порядку». Така заява неможлива, коли громада достатньо ознайомлена з передісторією і метою певного рішення. Слово «компрометація» за основним значенням означає виставлення самого себе, власними діями у непривабливому світлі. Певною протиотрутою проти цієї загрози є більш широке залучення громадян, не тільки інформування, але й запрошення до пошуку правильного рішення.
Спілкування з громадою віднімає багато часу і сил як чиновників, так і політиків. Як правило, у посадових інструкціях посадовців демократичних країн спілкування з громадянами є обов’язковим елементом, а у деяких категорій посадовців таке спілкування взагалі займає більшу частину робочого часу, причому в години, які є зручними для громадян, а не для чиновників – вечорами після роботи, по вихідних тощо.
Загальні збори громадян є найбільш давньою формою демократії. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», загальні збори – це зібрання усіх чи частини мешканців села (сіл), селища, міста для розв’язання питань місцевого значення.
Основною перевагою зборів як інституту безпосередньої демократії і як форми місцевого самоврядування є органічне поєднання в них колективної соціальної дії: обговорення тієї чи іншої проблеми, відображення колективної думки, прийняття колективного рішення за участі членів територіальної громади. В рамках зборів кожний його учасник тим чи іншим шляхом висловлює свою думку, виявляє інтерес до певної події, що шляхом зіставлення з думками та інтересами інших учасників може набувати спільного значення.
Вперше Європейський тиждень місцевої демократії в Україні було проведено 15-22 жовтня 2007 р. У більшості регіонів було успішно впроваджено ряд заходів, які сприяли залученню громадян, молоді до справ місцевого самоврядування та кращому усвідомленню ними європейського вектора розвитку нашої держави.
У тому ж році події, пов’язані з ЄТМД, відбулися в усіх регіонах України; було проведено близько 60 000 заходів, у яких взяли участь понад 2 млн. громадян, у таких формах:
• дні відкритих дверей у міських, районних, селищних та сільських радах;
• відкриті сесії та виїзні засідання міських, районних, селищних та сільських рад;
• тематичні інформаційні кампанії у місцевих ЗМІ;
• екскурсії для громадян до бюджетних установ;
• зустрічі представників місцевої влади з громадськістю;
• громадські слухання, збори, засідання громадських рад з питань місцевого значення із залученням керівників органів місцевого самоврядування;
• опитування з питань місцевої політики щодо задоволеності громади діяльністю місцевої влади;
• єдині інформаційні дні на підприємствах, в установах міст і районів;
• лекції з питань місцевої демократії з подальшим обговоренням;
• форуми громадських об’єднань, зустрічі та дискусії між представниками місцевої влади та громадських організацій;
• організація молодіжної ради/парламенту для обговорення питань, що стосуються молоді;
• візити представників місцевої влади до шкіл і вищих навчальних закладів;
• засідання за круглим столом, кураторські години, диспути, конференції, бесіди, вікторини, навчальні ігри, семінари-практикуми та тематичні вечори на теми щодо місцевої демократії, самоврядування та європейського вектора розвитку України, що проходили у навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації;
• відкриті уроки у школах, присвячені питанням місцевої демократії та місцевого самоврядування;
• інформаційні стенди, літературні та фотовиставки у бібліотеках;
• випуски тематичних стінгазет.
Найбільш активно в Європейському тижні місцевої демократії взяли участь Донецька, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська, Черкаська та Чернігівська області,
Основними принципами Європейської стратегії є:
1. Чесне проведення виборів, представництво та участь, щоб забезпечити реальні можливості для всіх громадян мати свій голос у вирішенні місцевих справ.
2. Чутливість, щоб забезпечити чутливе реагування з боку місцевої влади на законні очікування та потреби громадян.
3. Ефективність і результативність, щоб забезпечити досягнення цілей і водночас найбільш раціональне використання ресурсів.
4. Відкритість та прозорість, щоб забезпечити публічний доступ до інформації та полегшити розуміння щодо ведення суспільних справ.
5. Верховенство права, щоб забезпечити справедливість та політичну нейтральність місцевої влади у своїй діяльності.
6. Етична поведінка, щоб забезпечити перевагу суспільних інтересів над приватними.
7. Компетенції та спроможність, щоб забезпечити здатність представників та посадових осіб місцевої влади виконувати свої обов’язки.
8. Інновації та відкритість до змін, щоб забезпечити здобуття користі від нових рішень та кращих практик.
9. Сталий розвиток та орієнтація на довгострокові результати, щоб враховувати інтереси майбутніх поколінь у збереженні національної (місцевої) спадщини.
10. Надійний фінансовий менеджмент, щоб забезпечити ощадливе та продуктивне використання публічних фінансів та інших матеріальних коштів.
11. Права людини, культурне розмаїття та соціальне згуртування, щоб забезпечити захищеність і повагу до всіх громадян, коли права жодної людини не порушуються.
12. Підзвітність, щоб забезпечити відповідальність посадових осіб місцевої влади за свої дії
Комментариев нет:
Отправить комментарий